Не грали ми відколи,
Душа моя горить.
Гуляє Гуляйполе,
Гуляйполе гуля.
Комусь хай очі коле,
А ми брат, - звідтіля.
А. Сердюк
Як і щороку, цієї теплої останньої пори, ми відзначаємо День міста Гуляйполя.

Вересень, стежка до школи, дзвонить веселий дзвінок,

І через луг, через поле осінь спішить на урок.

Пахне прив’яленим цвітом із гаю, з городу, з двора.

Ми попрощалися з літом, ось і до школи пора.

Ось і знову на рідному шкільному подвір’ї зібралась наша велика дружна сім’я. Знову цікаво зустрітися з друзями, учителями, вихователями, почути веселе дзеленчання дзвоника… Випадково до нас на свято потрапив Петрик П’яточкін, якому дітлахи пояснили, що таке школа, показали, які предмети треба брати з собою на уроки. Було весело! Любі учні! Ось і пролунала у новому навчальному році чарівна мелодія шкільного дзвоника! Бажаємо кожному з вас гарних оцінок, нових звершень та блискучих перемог.Â Тільки слухняних і допитливих учнів вам, шановні вчителі! Добробуту, миру та злагоди вам, дорогі батьки!

Літо добігає кінця.Позаду залишилися відпочинок на Азовському морі, незабутні враження від поїздки до США і - просто літні канікули. Сьогодні школа з великим дружнім колективом з радістю відчинила двері для своїх дітей. Поцілунки, обійми, багато розповідей лунали від діточок. " Нарешті вдома!", - чулося від галасливої дітвори. А ми, дорослі, з великим нетерпінням чекали на повернення дітей!

Діточки нашої школи з великим нетерпінням чекали цього дня, коли поїдуть до табору та США. Дітей до подорожі відправляли всі працівники нашої школи. Нехай це літо для дітей буде цікавим, яскравим, незабутнім, веселим... А ми, дорослі, будемо з нетерпінням чекати на них у нашій шкільній родині.