Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

1.Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

1.Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2.Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4.Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Столяренко Сергій Анатолійович нагороджений Орденом ІІІ ступеня "За заслуги перед Запорізьким краєм"

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 01.08.2018 №831 «Про затвердження Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування,переведення до іншого закладу освіти» до 1 класу закладу зараховуються діти не молодші ніж 6 років, які потребують постійної додаткової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення їх права на освіту. За закладом не закріплена територія обслуговування, приймаються на навчання діти Запорізької області.

Зарахування до закладу здійснюється відповідно до наказу директора, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників чи повнолітньої особи, поданої особисто.

До заяви додаються:

1) Копія свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує особу;

2) «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», заповнена за формою первинної облікової документації № 086-1/о;

3) «Карта профілактичних щеплень», заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о;

4) «Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини», здійснений інклюзивно-ресурсним центром;

5) Висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності (за наявності);

6) Індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);

7) Документ про освіту за відповідний клас (крім учнів першого і другого класів);

8) Висновок психіатра (для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку);

9) Рішення органу опіки та піклування (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);

10) Копія документа, що підтверджує місце проживання/перебування дитини.

Костюченко Влад м.Запоріжжя

10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовленнєвої практики, соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.Ранній мовленнєвий розвиток дитини напряму залежить від батьків. Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

1. Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

2. Говоріть, використовуючи правильно побудовані речення. Ваша фраза повинна бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

3. Задавайте відкриті питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?».

4. Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість подумати над відповіддю.

5. Слухайте природні звуки. Запитайте «Що це звучить?» Це може бути шум дощу, щебет птахів, мотор трактора і т.д.

6. Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 1-3 слова (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 1-3 нових слова. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не назве задані предмети навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, починайте вчити її говорити короткою фразою. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте назву дії. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Дай м’яч», «Хочу м’яч», «На м’яч» і т.д. 

7. Навчіть дитину підбирати назви кількох предметів до вказаної дії. Наприклад:

«Їде хто? що? (шофер, машина, тракторист, трактор, поїзд, автобус»;

«Читає хто? (мама, тато, брат, сестра, вчителька)…

8. Навчить дитину ситуативно промовляти речення з 3-5 слів. Наприклад відповісти на запитання: «Кому хлопчик дає квіти? Чим мама ріже хліб? Кого годує мама?»

У будь якій життєвій ситуації, при обговоренні, дитина повинна дати відповідь на питання: «Хто ( що) це? Що він (вона) робить? Чим? Кому? Де? Куди?» Неправильні відповіді виправляйте спокійно, лагідним тоном, підкреслюючи навіть незначні досягнення у формуванні речень.

9. Вивчайте з дитиною напам’ять короткі віршики або забавлянки, супроводжуючи їх відповідними рухами. Наприклад:

"Гойда,гойда, гойдаша,
де кобила, там лоша,
а кобилка в лiсi,

а лошатко - в cтpici..."

10. Розкажіть коротку казку. Потім допоможіть дитині повторити цю ж казку вам або кому-небудь ще.

План – графік проведення

Європейського тижня місцевої демократії

З 05.10 по 09.10.2020 року у школі було проведено Європейський тиждень місцевої демократії.

Головна мета Тижня - активізація процесів розповсюдження інформації щодо принципів, надбань та досягнень функціонування місцевої демократії в Україні та Європі, сприяння обізнаності населення щодо можливостей вирішення питань місцевого значення та залученню громадян до прийняття управлінських рішень, надання можливостей для ознайомлення з роллю Ради Європи та інших інституцій спільної Європи в області розвитку місцевої демократії.

ПЛАН РОБОТИ

КЗ «Гуляйпільська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат» ЗОР

на осінні канікули

2020-2021 навчальний рік

ПЛАН РОБОТИ

КЗ «Гуляйпільська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат» ЗОР

на осінні канікули

2020-2021 навчальний рік