Палкий привіт з України! Наші вихованці, які залишилися на Батьківщині, сумують за однолітками,
часто запитують про своїх шкільних друзів, які перебувають у Польщі, цікавляться їхніми справами.
Особливо відсутність друзів діти відчули напередодні чергового навчального року. Саме тому виникла
ідея організувати флешмоб привітань і теплих побажань. З усіх куточків України летять вітальні листівки
до Польщі. Ми всі, і дорослі, і діти, любимо вас, сумуємо за вами та чекаємо якнайшвидшого повернення
до рідного краю!
Сьогодні вас вітають Гармаш Артем, Пилипенко Іван, Карпенко Влада, Поспєлкін Богдан, Радітенко Сергій,
Мощенко Вікторія, Аллаярова Іванна, Шульженко Валентина.
Ми й не знали, що ТАК її любимо...Все дивились на Польщу та Чехію,Емірати, Єгипет з верблюдами...А про неї все думали зверхньо ми...***Ми й не знали, що ТАК її любимо...Хоч пишалися нею, красунею -Запашними садами квітучими,Гір Карпатських трембітами-сурмами...***З'ясувалось, насправді - ми в захватіВід ланів з золотавими хвилями,Матіоли вечірнього запаху -Ми від цього ставали щасливими...***Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,Найрідніше для серця і погляду,Що за місто, село, кожне селищеМи благатимемо слізно Господа...***Ми й не знали, що ТАК її любимо,Що так в серці вона нам болітиме,Коли ворог задихає згубоюЙ кров проллється бурхливими ріками...***Калинову красу потоптали їй,Вишиванку споганили чоботом...Нечестиве нашестя, злі варвари!Закривавлена ненька, сплюндрована...***Але ворог не знав, з КИМ він бореться,Думав, буде не битва - прогулянка...Та моя Україна - нескорена!Кров зітерла з лиця, в берці взулася,***Камуфляж зодягла замість вишивки,До Святого Отця помолилася,Взяла Біблію - зброю Всевишнього,Злому ворогу не покорилася!***Ми прозріли - ми дуже цінуємоКожним містом, а також людиною...Зізнаємось - ми так її любимо,Ми пишаємось Україною! |